Якщо в першій частині етеру "Бібліотайм" ми говорили зі співробітником Українського інституту національної пам'яті Cергієм Горобцем про причини Голодомору 1932–1933 років, то у другій пан Сергій розповідає про те, як знищували людей голодом, коли у селян вилучалося все їстівне, а за кілька зібраних у полі колосків на людей чекала смертна кара і тільки іноді – ув'язнення до десяти років.

  Голодомор – це геноцид українців, вчинений комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 рр. в Україні та місцях компактного проживання українців у межах СРСР. 
  У роки Голодомору-геноциду загинули мільйони людей, а ті, хто вижив, були позбавлені родинного тепла, любові, затишку, відчуття захищеності. Імена багатьох загиблих людей так і лишилися невідомими. Пережиті жахіття залишили глибоку рану в серцях кількох поколінь українців.

     Шановні друзі! Усі, хто любить поезію, пише вірші! Чудова новина! Поетичний бібліопростір "А+" Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка відновлює свою роботу. На жаль, поки що – тільки у форматі онлайн. Пропонуємо послухати вірші відомої чернігівської поетеси Світлани Камишної. У творах пані Світлани віддзеркалюються філософія життя, кохання, доброта людської душі, позитивна енергетика, почуття гідності, патріотизму.

  Цьогоріч 3 грудня виповнюється 300 років від дня народження видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога Григорія Сковороди. Враховуючи важливість його постаті, Верховна Рада України прийняла постанову, де затверджено план заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди.
  З нагоди ювілейної дати працівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка створили книжкову виставку про життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди та провели літературну годину для студентів-першокурсників Чернігівського професійного будівельного ліцею і держслужбовців філії державної установи "Центр пробації" в Чернігівській області.

  Валентина Григоренко народилася в селі Черниш Чернігівського району. Нині живе в Чернігові. Має економічну освіту. Перші вірші написала у дванадцять років. Творчість поетеси різножанрова. Пані Валентина пише вірші, сценарії до свят, оригінальні тексти для вітальних листівок. У довоєнний час на запрошення херсонської громади п'ять років поспіль розробляла сценарії для регіонального фестивалю "Вареник-фест", за що й отримала диплом з відзнакою. Як говорить сама жінка, "Перше, чим має володіти поет, – це ритм".

  21 жовтня відбулася творча зустріч з письменником Василем Іваниною "Наталія Розумовська: доля матері-козачки" (за мотивами історичного роману "Сонце на Лемеші").

  Чернігівська поетеса Марія Шевченко з дитячих літ відчуває спорідненість з поезією Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Ліни Костенко, які суттєво вплинули на любов пані Марії до віршованого слова, до людей.

  Ганна Верес-Демиденко – літературний псевдонім Ганни Демиденко. Саме під ним Ганна Петрівна зареєстрована у поетичному клубі при журналі "Дніпро". Кожен її вірш наповнений любов'ю до України, багатством та сокровенністю почуттів і думок. Поезія Ганни Верес-Демиденко має неабияке виховне значення. Особливе місце у своїй творчості поетеса відводить подіям російсько-української війни, розпочатої рашистами ще у 2014 році на сході України.

  11 жовтня вся українська спільнота відзначає 350-річчя з часу народження Пилипа Орлика (1672–1742) – українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорізького у вигнанні (1710–1742).

  Одним із найжахливіших злочинів нацистського режиму в роки Другої світової війни стали масові розстріли мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинені фашистами в 1941–1943 роках.