30 жовтня Україна відзначила 140 років від дня народження Михайла Бойчука – видатного українського художника, маляра-монументаліста, засновника школи "бойчукізму", лідера "бойчукістів", представника монументального мистецтва України XX століття, одного з групи митців Розстріляного відродження.
  Відділ мистецтв Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготував невелику книжкову виставку, де особливу увагу варто звернути на такі мальовничі видання, як "Михайло Бойчук та його школа" (Л. Соколюк, 2014 р.), "Бойчукізм. Проект "великого стилю" (2018 р.), "М. Бойчук. Альбом-каталог збережених творів" (2010 р.).

  Україна багата на видатних митців, зокрема художників, правду про яких, на жаль, свідомо замовчували або викривляли. Сьогоднішнє важливе завдання дослідників і діячів культури – відшукати якомога більше художників з українським корінням та справедливо повернути пам'ять про їхній внесок у світове мистецтво до рідної Батьківщини, зокрема і для того, аби відомі імена припинили асоціювати з неправильною країною.

  3 листопада 1924 року в Чернігові, в районі Лісковиці, народився Юрій Колосков – фахівець у галузі ракетобудування. Його батько, Олександр Колосков, працював головним інженером Корюківського цукрового заводу. Наприкінці 1930-х років сім'я переїхала до Москви, де Олександр Іванович отримав посаду на електролізному заводі.

  Визнаних світовою мистецькою спільнотою оригінальних, виняткових і талановитих українських митців насправді велика кількість, але, на жаль, на Батьківщині, в Україні, знають далеко не про всіх. Наша агресивна сусідка – московія, відома своїми загарбницькими нахилами, мала значний хист до привласнення собі митців з українським (і не тільки) корінням. Вона хотіла стати відомою за рахунок чужих митців, адже своїх самостійно виховати не здатна.

  До вашої уваги рубрика "Говоримо українською". Цього разу тема нашої розмови – "Як апостроф з іноземцями подружився".
  Кома недаремно пішла на підвищення та стала апострофом. Цей знак потрібен і в питомо українських словах, і в запозичених. А в яких саме випадках його необхідно ставити у словах іншомовного походження, ви дізнаєтеся, подивившись відео.

"А читацький клуб сьогодні таки відбувся!
  Щиро дякую бібліотеці імені Короленка та особисто директорці Інні Аліференко за цікавенну екскурсію! Ознайомилися з роботою найбільшої книгозбірні в нашій області, дізналися про сучасні послуги та роботу тематичних відділів, різноманітні клуби і заглянули навіть туди, куди звичайні читачі не мають доступу, – у відділ рідкісної та старовинної книги..."

  Листопад – місяць опалого листя. За народним прислів'ям "в листопаді зима з осінню бореться". Все навколо готується до зимового сну, небо стає похмурим, сонечко все рідше виглядає з-за хмар.
  У православному календарі на листопад припадає кілька важливих релігійних дат. Зокрема, поминання померлих: Дмитрівська (5 листопада) та Михайлівська (19 листопада) батьківські суботи. Наприкінці місяця (28 листопада) починається Різдвяний піст, який триватиме 40 днів.
  Останній місяць осені принесе українцям кілька важливих професійних, державних свят та пам'ятних дат: День української писемності та мови, Міжнародний день студента, День Гідності та Свободи, День пам'яті жертв голодоморів в Україні.

  У національній пам'яті України гідне місце належить Осипові Твердовському (1891–1930), герою Крут, фронтовикові Армії Української Народної Республіки, одному із засновників Організації Українських Націоналістів.
  Осип Твердовський народився 1 листопада 1891 року в Ніжині. Освіту здобув у козацькій школі і з початком Першої світової війни пішов на фронт, служив у 176-му Переволоченському полку, де закінчив старшинську школу. У боях був поранений, нагороджений за хоробрість.

  Хелловін або Відьомська ніч – сучасне свято, яке походить від старовинного кельтського. Святкується в ніч проти 1 листопада.
  Перші згадки про Хелловін припадають ще на XVI століття, оскільки його прообраз — язичницьке свято Самайн, яке асоціювалося зі смертю, потойбічним і надприродним, відзначалося ще кельтами. Потім Самайн стали відзначати в усіх країнах Британських островів. У XIX-XX століттях свято поступово відмирає, йому на зміну приходить більш сучасне свято — Хелловін, що традиційно вважається Днем усіх святих.

  "Ми, раби Суринаму", – книга під такою назвою Антона де Кома наприкінці жовтня вже з'явилася в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка та Чернігівській міській комунальній централізованій бібліотечній системі.