30 травня у Блакитній залі відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових відбулося чергове засідання клубу "Краєзнавець". Цього разу у межах відзначення 1000-ліття заснування Чернігівського князівства була презентована монографія "Інша історія: пічонаги, половці – автохтонна опозиція" науковиці з Одеси Надії Агафонової.

  28 травня країна відзначає щорічне свято краєзнавців – Всеукраїнський день краєзнавства. Саме цього дня 1925 року в Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, під час роботи якої було створено Український комітет краєзнавства. Від цієї дати, яка вважається офіційною датою інституціоналізації вітчизняного краєзнавчого руху, веде відлік своєї історії Національна спілка краєзнавців України.

  2024 рік, відповідно до постанови Верховної Ради України про пам'ятні дати, визначено датою відзначення 1000-ліття заснування Чернігівського князівства. З цієї нагоди працівники відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових підготували книжково-ілюстративну та віртуальну виставки "Чернігівське князівство – тисячолітня історія: від князя Мстислава до нескореного регіону Незалежної України", яка ілюструє шлях становлення, розквіту й занепаду князівства, долі його очільників, культурну, економічну та політичну роль у житті Київської Русі.

  Гліб Лазаревський народився 26 травня 1877 року в селі Підлипне Конотопського повіту Чернігівської губернії в сім'ї відомого історика та юриста Олександра Лазаревського. Згодом батька перевели до Київського окружного суду і сім'я переїхала разом з ним. У Києві Гліб закінчив 4-ту гімназію та юридичний факультет університету святого Володимира. Працював у Київському окружному суді, судовим слідчим у Конотопі, в окружних судах Чернігова, Вільно, Києва.

  18 травня відзначається Міжнародний день музеїв – щорічне свято музейництва. Цього дня більшість музеїв працюють безкоштовно і радо демонструють свої виставкові зали.
  З цієї нагоди у відділі краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових підготовлено книжково-інформаційну виставку "Чернігів – місто слави і шедеврів у камені".

  Степан Ніс – етнограф і фольклорист, письменник, лікар, знавець історії, громадський діяч, відданий справі українства.
  Степан Данилович народився 6 травня (24 квітня) 1829 року в селі Понори (нині – Прилуцького району) в сім'ї дрібних поміщиків. Дід його був запорізьким козаком. З дитинства хлопець чув родинні перекази про давнину. Виростаючи у старовинній козацькій сім'ї, а потім навчаючись у Полтавській гімназії, Степан полюбив самобутню українську культуру, служити якій не переставав до кінця свого життя.

  Олександра Білозерська народилася 5 травня (23 квітня за ст. ст.) 1828 року на хуторі Мотронівка Борзнянського повіту (нині у складі села Оленівка Ніжинського району) в незаможній шляхетній сім'ї предводителя повітового дворянства Михайла Білозерського. Дівчина, як і її четверо братів та сестер, здобула гарну освіту в пансіоні, знала декілька європейських мов і мала хист до письменництва. Але у 15 років у житті Сані (так дівчину лагідно називали рідні) трапилася доленосна зустріч з молодим письменником Пантелеймоном Кулішем, який приїхав у гості до її старшого брата. І це визначило подальшу долю Олександри.

  Чернігівський обласний молодіжний театр – храм мистецтва, де б'ється серце юності. Датою його заснування офіційно вважається 1 травня 1985 року, коли театр зіграв виставу перед курсантами Чернігівського вищого воєнного авіаційного училища льотчиків. Та історія театру трошки довша.

  Василь Лопата – відомий український графік, письменник, заслужений художник України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка, член національних спілок художників та письменників.
  Василь Іванович Лопата народився 28 квітня 1941 р. в с. Нова Басань Бобровицького (нині Ніжинського) району на Чернігівщині. І відколи себе пам'ятав, весь час малював: коли пас козу, бавився із підлітками на березі річки чи під лісом, на теплій черені печі або за партою у школі. Не було чистого паперу – малював на газетах. Не мав олівців і фарб – малював на піску паличкою, чи на свіжопобіленій печі вуглиною.